У травні виповнюється Василю Стефанику - 150 років з дня народження!
Його творчість
не можна обчислювати багатьма томами. Але ті кілька невеликих книг, що залишив нам
письменник у спадок, становлять неоціненну скарбницю Стефаникового
слова. Творчий доробок митця складають кращі в українській літературі
поезії в прозі і новели, у яких з великою художньою силою відображено
життя і побут галицького селянства.
Цікаві факти з життя письменника
📣Василь
Стефаник походив з родини заможного селянина, він був видним чоловіком і
завжди гарно вбирався, фраки шив у найдорожчих кравців.
📣Першою
любов’ю письменника була Євгенія Бачинська – сестра відомого діяча Лева
Бачинського. Проте все закінчилось трагічно: Василь не думав ще про
одруження, а Євгенія чекала сватів. Її переживання з цього приводу,
вразливість та туберкульоз вкоротили віку дівчині і вона померла в 23
роки. Про неї письменник напише «моя біла любов». Коли ж його запитають
чому «біла», Василь Стефаник не відповівши, виправить на «моя перша
любов».
📣За ним упадала і відома оперна співачка Соломія Крушельницька, але Стефаник казав, що чоловіком співачки він бути не може.
📣Також
Василь Стефаник довгий час приятелював і листувався з Ольгою
Кобилянською. Хоча вона була старшою на 8 років, але враження молодий
письменник справив. “Ми ходили по гарнім саду, — згадувала згодом
письменниця, — і я дивилась на вас зчудованими очима. Великий якийсь
птах, незнайомий мені, що злетів звідкись, чудний такий”. Ольга
Юліанівна — майстер пера, людина глибоких почуттів, і листування з нею —
це було мовби змагання двох митців.
📣Другою і не менш трагічною
любов’ю Василя стала Євгенія Калитовська, але вона була одружена і мала
двоє дітей. І хоч відповідала взаємністю, але піти з сім’ї не могла. Він
писав: «Євгенія Калитовська мій найвищий ідеал жінки». Але і
Калитовська померла рано. «Вона мусила вмерти, бо годі жити з такою
бурею в серці, яку вона мала».
📣Її сестра Ольга Габорак, з якою
пізніше одружився письменник, знала про захоплення письменника до своєї
сестри, навіть передавала твори присвяченій Євгенії на День народження.
Казала: «Уявляю, як покриє обличчя блідість Євгенії, коли отримає цей
подарунок». А в сім’ї письменника говорили «Любив то ту Калитовську до
безтями».
📣З Ольгою Василь Стефаник вчився разом ще у
Дрогобицькій гімназії і приятелював. Коли стихла любов до Євгенії,
письменник одружився з Ольгою. Шлюбними батьками на їхньому весіллі були
Іван Франко і Северин Данилович. Про неї він говорив так: «найбільший
мій приятель і мати моїх трьох синів».
📣Вони разом прожили всього
10 років. Після смерті Ольги жив з третьою сестрою Габораків – Оленою,
виключно як приятелі, яка допомагала йому виховувати синів і вести
господарство.
📣З 1908-1918 р.р. Василь Стефаник разом з Андрієм
Шептицьким були послами до австрійського парламенту. Пізніше, на схилі
літ, відомий митрополит допомагав письменнику матеріально.
📣Василь
Стефаник був дуже вимогливим як до себе, так і до інших. Наприклад,
якщо хтось з синів не приходив вчасно на вечерю о 6 годині, то не
дозволяв вечеряти їм пізніше.
📣Василь так писав про своїх синів:
старший Семен – гордий, середній Кирило – добрий, а наймолодший Юрій –
розумний. Саме Юрій був улюбленим сином.
📣В одному зі своїх
найвизначніших творів «Камінний хрест» Василь Стефаник описує еміграцію і
важку долю заробітчан. Пізніше його син Юрій також подався в еміграцію і
виїхав до Канади.
📣Твори Василя Стефаника перекладали ще за
життя. Наприклад, Іван Франко переклав на німецьку мову. Нічиї твори не
перекладав, а його переклав.
📣У 1941 році в будинку письменника в селі Русові відкрито літературно-меморіальний музей.
📣Ім’я Василя Стефаника носять:
–
Премія в галузі літератури, мистецтва, архітектури та журналістики —
найвища в Івано-Франківській області відзнака, яку присуджує
Івано-Франківська обласна державна адміністрація місцевим авторам
– Прикарпатський національний університет
– Національна бібліотека у Львові
– Публічна бібліотека у Києві
📣Василеві
Стефанику споруджено шість пам’ятників, в тому числі і в місті Едмонтон
(Канада) та встановлено чотири меморіальні дошки.
📣Помер
В.Стефаник 7 грудня 1936 р., залишивши по собі «люту кривавицю – біля
семи десятків новел. І справді, писав мало, а написав багато, бо
створене ним – велике і величне», – писав Гнат Хоткевич.