Новорічні чобітки

Традиція вішати напередодні новорічно-різдвяних свят на камін, вікно, вхідні двері або просто в кімнаті спеціальний різдвяний чобіток прийшла до нас з Америки і Європи і міцно прижилася у нас. І хоча подарунки нашим дітлахам не приносить Санта Клаус в ті самі чобітки, а робить це як і раніше Дід Мороз, подібна прикраса виглядає в кожному будинку дуже стильно і святково. 
Ось і ми з дівчатками вирішили, зшити для своєї оселі щось подібне.

 І ось що  ми виготовили.

СВЯТО КАЗКИ

СВЯТО КАЗКИ
 

Чарівний світ відкриває перед нами книга. З раннього дитинства вона крокує поруч із нами як вірний порадник і товариш. Кожна людина вперше відкриває для себе книгу в дитинстві.

 Майже всі присутні у цьому залі колись промовляли: ” Мамо, почитай мені! ” І мами читали, а ви зачаровано слухали поринаючи у захоплюючий світ казкових героїв, бо найкращі в світі книги – це казки!

Вони вчать вас бути добрими, чуйними, справедливими, мудрими.

Чи є на світі людина, яка хоча б раз у житті не мандрувала дивовижною країною казки?! Напевно, ні. У дитинстві всі мріють познайомитися з добрими феями, гномами або чарівником. Кожен хоче мати чарівну паличку,  богатирську силу або казкову вроду.

      «Забута казка – це золоте намисто , яке впало на морське дно» - кажуть старі люди. І щоб не втратили наступні покоління такого намиста, ми повинні зберігати у своїй пам’яті перлини народної мудрості, розшукувати народних мудреців, які зберігають в пам’яті безліч казок, народних оповідок,пісень та прислів’їв.

         З давніх - давен прийшли до нас казки . Вони передавалися раніше з вуст в уста і були доступні всім: і дорослим, і малим. Український народ завжди був багатий на талановитих оповідачів.

Саме від них позаписували визначні наші письменники і вчені тисячі  й тисячі чудових казок.

Дружіть із книгою, казку поважайте,

Шануйте книгу, ще більше читайте,

Бо книга – це віконце в світ, малята.

Читати будете – і будете все знати!

  Добра, мудра, чарівна казка завжди була в пошані. Її із задоволенням слухають і діти, і дорослі. Казки бувають різні: довгі і короткі, веселі, чарівні, написані автором або складені народом. Проте у всіх казок є одна спільна риса - мудрість. І особливо це проявляється в народній казці.

                     

Сміху і радості багато

                    Подарує всім вам свято.

                    Вас чекає любов і ласка

                    В гості кличе всіх вас  - К А З К А!

Пісня  «Свято казки»

1. Коли зоря на небі стане,

Ти подивись на небеса,

Тидоторкнись до зір руками,

І всіздійсняться чудеса.

У серці зоряного неба,

Живуть казкові, дивнісни,

В ночі спускаються до тебе

Бентежать душі нам вони

2. Коли зоря на небі стане,

Ти зайвих слів не говори.

Ти доторкнись до зір руками

І жовтий місяць обійми.

У серці зоряного неба,

Живуть казкові, дивнісни,

В ночі спускаються до тебе

Бентежать душі нам вони.

3. Коли зоря на небі стане,

Ти подивись на небеса,

Ти доторкнись до зір руками,

І всі здійсняться чудеса.

Я знаю, що приходить диво,

До нас по зоряних стежках,

Любові, віри і надії –

Запалить вогник у серцях.

                     Про казкувизгадали, діти,

                    Я допоможу вам в гості її запросити.

                     Казку в гостікличуть люди –

                    Так ведеться споконвік

 Учися,  дитино,  бо   вчитися      треба!

Учися,   голубко,  хай  розум  не  спить,

Хай  серце, і  воля, і  дух  росте в силу,

Хай книжка  розкрита  любові  навчить.

  Читати, читати, читати,

  Читати просимо ми вас,

  Якщови будете читати,

 То будете розумніші за нас

Діти  книги дуже поважають

  Шанобливо ставляться до них.

 Дітям книги все розповідають,

 Тож читайте книги так, як ми.

Казка, друзі, - не на сміх,

Не із брехеньок пустих.

 Казка – це не просто міх

 Небувалих лих і втіх...

 Казка – наче той горіх,

 Ти попробуй розкуси –

Знайдеш стільки в нім краси,

 Стільки мудрої поради,

Стільки вигадки і правди.

Казка – це світ чарівний та незвичний,

Казка – це диво, сповнене краси.

Поринуть в казку, це ж бо так цікаво,

Це справді свято, радість для душі.

У казці звірі мову мають,

Дерева розмовляють, мов живі.

Добро і правда завжди зло долають,

Тому і люблять казку діти всі.

Мудра казко, казко-чарівнице,

Ти даруєш ласку, вчиш ростить пшеницю.

Поведи нас за собою

В світ прекрасний і чудовий.

Пісня «Казкові сни»

Мені наснились біл іроси, Птахи й співучі небеса, Зеленої трави покоси, Волошки сині у житах. Приспів: Там, за хмарами, за білими, За піснями лебединими, Там моє дитинство росяне Зорепадом промайне! Зорі з неба усміхаються, Мрії всі мої збуваються, Свято казки починається, Зачаровує мене! Співає батькова криниця І вишня мамина цвіте, І знов мені щоночі сниться Моє дитинство золоте.

Існує книг багато на землі.

Вони цікаві, мудрі, гарні.

Та кожен з нас, дорослий чи малий,

Всяк казочку читати полюбляє.

В країну казок ідемо я і ти,

У казці всім цікаво побувати.

Там вірних друзів можемо знайти,

І з ними хочемо потанцювати.

Танець дівчаток

Сьогодні ми казку сюди запросили,

Щоб бачити казочку, слухать гуртом,

А казка  десь там заблудила.

Давайте її погукаєм разом!

- Казко, казко, приходь до нас!

Вихід Баби Яги

Баба Яга: Отак завжди. Знову про мене всі забули.

Сумно жить одній у лісі:

Ні подружок, ні кіно.

Лапки курячі від хатки

З’їли з вовком ми давно.

Я – добра ласкава бабуся.

Дозвольте хоч здалеку на вас подивлюся.

Діти: Дозволяємо!

Баба Яга: А я прийшла не з порожніми руками. У моїй торбинці казкові предмети. Відгадайте, з якої казки цей предмет.

Дзеркало   («Білосніжка і семеро гномів»)

Яблуко      («Казка про мертву царівну та сімох богатирів»)

Пір’ячко    («Кривенька качечка»)

Кришталевий черевичок      («Попелюшка»)

Булава       («Котигорошко»)

Яйце           («Курочка Ряба»)

Глечик       («Лисичка і журавель»)

Від всіх казок низенький вам уклін.

Я – казка мудра. Хочу вам сказати,

Що кожен з вас мене повинен знати,

Бо, кажуть, казкавчить на світіжити

Та правду й волю завжди боронити.

Знаю вас із ранніх літ
І веду в незнаний світ.

Я показую країну —
Нашу ненькуУкраїну.

Як краплин у Дніпрі,
Як зірок у горі, як плодів на гіллі —
Стільки нас на землі!

Є великі й малі,
Єлегкі, є важкі,
На полицях, столі —
Ваші друзі, книжки!

Як тебе якесь спіткало лихо,
Добрі дасть поради завжди книга,
Дуже гарні й корисні поради.
Книга — це товариш, що не зрадить!

Коли умієш сам читати,

Не треба мамі докучати,

«Ну поочитай,-мовляв,-хоч ти».

Сестру просити теж не треба,

Щоб почитала щось для тебе.

Ані благати,ні чекати,

А просто-взяти й прочитати!

Творчість українського народу згуртовує ук­раїнців і водночас братає з іншими народами, бо в усьому світі цінується закладені казці чи пісні мораль, любов і повага до людини-трударя, до мужнього оборонця добра і краси, захисника рідної землі.

   Віриться, що для вас, наші юні читачі, і для всіх дітей так само близьким і рідним з дитин­ства є чарівне слово маминої пісні, бабусиної розповіді, і від колиски через усе життя супроводжуватиме вас казка.

Людино!Розумна істото!

Ти можеш усе на землі-

Відсунути можеш потопи,

І будуть цілі кораблі.

Та знову і знову,людино,

До тебе звертаємось ми;

Будь ласка,ти нас збережи.

Хай будуть в нас цілі дерева,

Рослини,тварини,птахи.

Звертаються книги до тебе;

-Людино,і нас збережи!

Ми усі — завзяті книголюби,
Ми читати книги дуже любим.
Ми не звикли сумувать у тузі,
Бо найкращі книги наші друзі.

Заключне слово

Казка — це дитинство людства і його муд­рість. Читайте і слухайте казки, легенди, пісні, прислів'я, приказки, притчі... Вивчайте казки, переказуйте. Нехай вони ідуть по світу, нехай живуть серед нас і після нас, хай виховують синів і дочок нашої землі, нашого народу, вчать, як треба по правді жити.

Пісня «Мамо, ти мене у казку запроси»

Полюбляю вечорами я не просто засинать,

Я прошу своєї мами якусь казку зачитать.

Закриваючи я очі, прислухаюся до слів.

Скоро прийде фея ночі та моїхсолодких снів.

Приспів:

Мамо, ти  мене до казки запроси.

Мамо, скільки у тобі краси.

Мамо, поведи у світ дитячих мрій,

І своєю ласкою зігрій.

Казку розпочне матуся - і усмішка на лиці.

Я із ніжністю дивлюся в їїочі-промінці.

І заграють струни серця, і так солодко мені,

Бо ти мудрості озерце, ти найкраща у житті.

 Зустріч скінчилася наша

                            Веселих героїв ви взнали багато.

                            Але не сумуйте, не будем прощатись.

Давайте частіше в казках зустрічатись