Завдяки вогню життя людей кардинально змінилося – вогонь став надійним товаришем і помічником людині. Але необережне поводження з вогнем може привести до біди, адже багато пожеж відбувається з вини людей, зокрема дітей. До проведення Тижня знань пожежної безпеки у шкільній бібліотеці представлено книжкову виставку "Вогонь наш друг, та не завжди, чекати можна і біди! ".
Учні знайомляться з правилами безпечної поведінки при пожежі, куди потрібно звертатись за допомогою.
У Декларації йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри.
Як заявлено в Декларації принципів терпимості, «терпимість – це те, що робить можливим досягнення миру та веде від культури війни до культури миру».
Терпимість – це гармонія у різноманітті. Це не тільки моральний обов’язок, але й політична та правова потреба.
Пропагування терпимості має особливу важливість в сьогоднішню епоху стрімкого посилення глобалізації, мобільності та взаємозалежності.
Ми всі різні. Але ми всі рівні. Як говориться в чудовій рекламі «Ініціативи розмаїття» - «у нас більше спільного, ніж ви думаєте». Тож кожна людина має право жити в мирі та зберігання своєї індивідуальності. А це означає, що бути толерантним не значить залишатися пасивним перед обличчям расизму, ксенофобії, гендерної або расової дискримінації, сексизму, ейджизму, насильства тощо, або ж мовчати, коли люди стикаються із жорстоким ставленням.
У рамках відзначення Міжнародного Дня толерантності та з метою формування у читачів загальнолюдських моральних цінностей, задля пропаганди принципів терпимості та розвитку толерантних настанов бібліотека підготувала виставку літератури « Толерантність врятує світ».
З 10 листопада 2020 року в читальній залі нашої бібліотеки експонується тематична книжкова виставка "Великий гуморист"
Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) народився в місті Груні Сумської області 11 листопада 1889 року в селянській родині.
Перші твори письменника під псевдонімом Павло Грунський з’явились 1919 року. З 1921 року він підписує свої твори вже як Остап Вишня.
Гумористичні твори Остапа Вишні мали великий успіх у читачів і друкувались в перекладах російською та іншими мовами.
Щороку
в нашому закладі проводиться Тиждень безпеки дорожнього руху «Увага! Діти на
дорозі!».
Головною метою тижня є збереження життя і здоров’я дітей на дорогах.
Щоб нагадати дітям Правила дорожнього руху в шкільній бібліотеці організовано книжкову виставку "Мій друг-безпечний рух"
1. Згідно з даними Національної Академії Наук України, сучасна українська мова — це близько 256 тисяч слів.
2. Найбільш уживана літера абетки — «П». З неї починається найбільша кількість слів. Найменш уживана — «Ф».
3. Одна з особливостей української мови — велика кількість зменшувальних форм. Навіть слово «ворог» має зменшувально-пестливу форму: «...згинуть наші вороженьки, як роса на сонці».
4. За лексичним запасом найбільш близькими до української мови є: білоруська (84%), польська (70%) та сербська (68%).
5. Так звані «дзеркальні» фрази або слова: їх можна читати як зліва направо, так і справа наліво — «Я несу гусеня»
6. Найбільше перекладений літературний твір – "Заповіт" Тараса Шевченка (147 мовами).
7. Українська мова належить до старописемних мов – її писемна традиція налічує близько тисячоліття.
8.Українська входить до трійки найкрасивіших мов у світі. На мовному конкурсі в Італії її визнали другою за мелодійністю мовою світу (після італійської).
9. Офіційно вважається, що після видання «Енеїди» Івана Котляревського, українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.
10. Українська мова є однією з найпоширеніших мов в світі, і за кількістю носіїв займає 26-те місце в світі.
11. Дослідники довели, що чимало вживаних сьогодні українських слів та мовних коренів були поширені ще у часи трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні сонцепоклонницьких часів та значний слід у древньо-індійській мові — ведичному санскриті, джерела якого дійшли до нас з давнини у 5 тисяч років.
12. Найдовшим словом в українській мові є назва одного з пестицидів «дихлордифенілтрихлорметилметан». В ній міститься тридцять літер.
1.Маленька, менша від мачини,
Ні з ким не стану на борню.
А при читанні, коли треба,
Й людини мову я спиню
Що це таке?
2.Злита з хвостиком ця крапка,
Невелика, власне, лапка.
Робить паузу, всім знайома.
Як вона зоветься?
3.Він після речення, цитати
Вмостився, схожий на гачок
Всіх нас примушує питати
А сам ні пари з вуст — мовчок.
4.Що за знак - стрункий як спис.
Він над крапкою завис.
Спонука до поклику,
Хто ж бо він?
5.В слові знаєш де я є?
Після кореня.
А призначення моє -
словотворення.
Я творю нові слова
або форми слова,
щоб красива і жива
розквітала мова... Хто я?
6.Двічі повторив Панько Вареник
український вказівний займенник
і здивовано гукнув до друга:
"Це ж так зветься африканська муха!"
Яка назва цієї мухи?
7.Хоч в усній мові нас немає,
а на папері мовчимо,
та все, що ти читаєш, друже,
сприймати правильно вчимо.
Хто ми?
8.Коли твір якийсь готую,
різні речення пишу,
щось, буває, я цитую,
мову вводячи чужу.
Але, любий мій читачу,
як для вас її позначу?
Тут уже не допоможуть
ані коми, ні крапки,
у пригоді стати можуть -
здогадались ви?
9.Я такий же, як знак розділовий,
і відомий шкільній дітворі.
Та в словах української мови
я пишусь не внизу, а вгорі.
Спробуй лиш написати ім'я -
зразу стану потрібним і я.
Відповіді:
1. КРАПКА
2. КОМА
3. ЗНАК ПИТАННЯ
4. ЗНАК ОКЛИКУ
5. Суфікс
6. Цеце
7.Розділові знаки
8. Лапки
9. Апостроф
Традиційно щороку в Україні 9 листопада відзначають День української писемності та мови.
***
Велична, щедра і прекрасна мова.
Прозора й чиста, як гірська вода,
Це України мова барвінкова,
Така багата й вічно молода.
Рідна мова, мов гірська вода,
Рідна мова вічно молода,
Рідна мова, в серці з ранніх літ
Гордо лине мова у політ!
Вона, як ніжна пісня колискова,
Заходить в серце й думи з ранніх літ,
Це мова, наче пташка світанкова,
Що гордо лине у політ
В нашій шкільній бібліотеці організовано книжкову виставку
" Як річка з роду і до роду, так мова з'єднує народ!"
Також саме 9 листопада стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, проте цього року через пандемії його можуть скасувати.
І вже кілька років постіль в Україні напередодні Дня української писемності та мови проводять радіодиктант для українців.
