Сьогодні у християн східного обряду – Святвечір перед Водохрещам або «Голодна кутя»
Напередодні свята Богоявлення або ж Водохреща, яке за
старим стилем відзначається 19 січня, християни східного обряду
святкують Надвечір’я Богоявлення, яке у народі ще зветься Другий
Святвечір або ж «Голодна кутя».
Так само, як і в Різдвяний Святвечір, у цей день слід дотримуватися суворого посту, а увечері християнські родини збираються за святковим столом, де подаються пісні страви.
У цей день у храмах також здійснюється велике освячення води, яку потрібно надпити під час Святої вечері. За традицією на «Голодну кутю» виконуються ті ж самі обряди, що й на «Багату» (Святвечір перед Різдвом, 6 січня), але вже не так урочисто.
А вранці йдеться на Святкову Літургію, яка завершується великим освяченням Йорданської води.
В народі є багато прикмет, пов’язаних з цим днем.Після святкової вечері повинні «прогнати» кутю — на вулиці, б'ючи палицею в причільний кут, примовляють щось на зразок:
Утікай, кутя, з покуття,
Узвар, іди на базар,
Паляниці, залишайтесь на полиці,
«Дідух» — на теплий дух,
Щоб кинути кожух.
За переказами, ще запорозькі козаки кутю проганяли на Січі, але в дуже своєрідний спосіб — зчиняючи стрілянину.
Коли на дворі запанує темрява, родина виносить із дому «дідуха» й спалює в садку або десь в іншому місці — «пускає на теплий дух». Ці магічні дії відображають прощання з зимою, спалення зими й закликання весни. Попіл зі згорілого «дідуха» зазвичай розкидають по городу — на добрий урожай.
Посуд, призначений для свяченої води, прикрашають квітами, щоб Бог оберігав від різних негараздів. У деяких регіонах України господині замішують на свяченій воді рідке тісто й цим тістом малюють на стінах дому й інших господарських будівель хрести «від злих сил». Господар дому окропляє свяченою водою всіх, хто є присутнім в оселі, при цьому супроводжує свої дії приблизно такими словами: «Дай нам. Боже, і на той рік діждати!» Далі слід так само окропити господу — Усе, що в домі й навколо нього.
Дуже давніх часів сягає вірування, що на це свято тварини говорять людською мовою, але підслуховувати ці розмови в жодному разі не можна, бо за таке Бог покарати може.
«Протягом століть витворилися різні обряди великого освячення води. Наш народ з давніх-давен Йорданське водосвяття любить і вірить у велику силу освяченої води та зберігає її у домівках як велику святість, що має цілющі властивості для душі і тіла».
Так само, як і в Різдвяний Святвечір, у цей день слід дотримуватися суворого посту, а увечері християнські родини збираються за святковим столом, де подаються пісні страви.
У цей день у храмах також здійснюється велике освячення води, яку потрібно надпити під час Святої вечері. За традицією на «Голодну кутю» виконуються ті ж самі обряди, що й на «Багату» (Святвечір перед Різдвом, 6 січня), але вже не так урочисто.
А вранці йдеться на Святкову Літургію, яка завершується великим освяченням Йорданської води.
В народі є багато прикмет, пов’язаних з цим днем.Після святкової вечері повинні «прогнати» кутю — на вулиці, б'ючи палицею в причільний кут, примовляють щось на зразок:
Утікай, кутя, з покуття,
Узвар, іди на базар,
Паляниці, залишайтесь на полиці,
«Дідух» — на теплий дух,
Щоб кинути кожух.
За переказами, ще запорозькі козаки кутю проганяли на Січі, але в дуже своєрідний спосіб — зчиняючи стрілянину.
Коли на дворі запанує темрява, родина виносить із дому «дідуха» й спалює в садку або десь в іншому місці — «пускає на теплий дух». Ці магічні дії відображають прощання з зимою, спалення зими й закликання весни. Попіл зі згорілого «дідуха» зазвичай розкидають по городу — на добрий урожай.
Посуд, призначений для свяченої води, прикрашають квітами, щоб Бог оберігав від різних негараздів. У деяких регіонах України господині замішують на свяченій воді рідке тісто й цим тістом малюють на стінах дому й інших господарських будівель хрести «від злих сил». Господар дому окропляє свяченою водою всіх, хто є присутнім в оселі, при цьому супроводжує свої дії приблизно такими словами: «Дай нам. Боже, і на той рік діждати!» Далі слід так само окропити господу — Усе, що в домі й навколо нього.
Дуже давніх часів сягає вірування, що на це свято тварини говорять людською мовою, але підслуховувати ці розмови в жодному разі не можна, бо за таке Бог покарати може.
«Протягом століть витворилися різні обряди великого освячення води. Наш народ з давніх-давен Йорданське водосвяття любить і вірить у велику силу освяченої води та зберігає її у домівках як велику святість, що має цілющі властивості для душі і тіла».
Немає коментарів:
Дописати коментар