Мова кожного народу
Неповторна і — своя;
В ній гримлять громи внегоду,
В тиші — трелі солов’я.
На своїй природній мові
І потоки гомонять;
Зелен-клени у діброві
По-кленовому шумлять.
Солов’їну, барвінкову,
Колосисту — на віки —
Українську рідну мову
В дар мені дали батьки.
Берегти її, плекати
Буду всюди й повсякчас,—
Бо ж єдина — так, як мати,—
Мова в кожного із нас!
Любов Забашта
21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада з нечуваною жорстокістю придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато років, і аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови.
В Україні це свято існує з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню мов національних меншин Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.
Відзначенням цього дня ЮНЕСКО хотіло привернути увагу світової прогресивної спільноти до безправного становища багатьох поневолених народів, у яких гнобителі намагаються відібрати рідну мову. Проте саме вона є основною ознакою нації, бо формує національний менталітет, є живим свідком історії народу, зберігає його культурні здобутки, є визначальним чинником життя людини і суспільства.
Зараз у світі нараховується близько 6000 мов. Але приблизно половина з них під загрозою зникнення. Є мови, кількість носіїв яких можна перерахувати на пальцях однієї руки. Визнання й пошана всіх мов є ключем до збереження миру.
До Міжнародного дня рідної мови в бібліотеці нашого закладу було підготовлено книжкову виставку " Мова - душа народу".
Немає коментарів:
Дописати коментар