Інформаційний бюлетень-11 квітня - Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів

Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів

Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів щороку відзначається 11 квітня. 

 Його встановлено з ініціативи Організації Об’єднаних Націй як пам’ять про повстання в’язнів концтабору «Бухенвальд», що відбулося 11 квітня 1945 року. У цей день були звільнені в’язні концтаборів «Бухенвальд» і «Дора», 22 квітня — в’язні «Заксенхаузена», 29 квітня — «Дахау», 30 квітня — «Равенсбрюка».

Концентраційний табір «Бухенвальд» був побудований поблизу міста Веймар (федеральна земля Тюрінгія) і почав функціонувати 19 липня 1937 року. Спочатку там утримували німецьких політв’язнів, пізніше, у роки Другої Світової війни, представників багатьох інших національностей із різних країн. Велика кількість ув’язнених загинула вже під час будівництва табору, яке велося без використання механізмів. Роботу в’язнів широко використовували великі фірми, чиї промислові підприємства були розташовані поблизу «Бухенвальда».

Багато ув’язнених загинуло у філії «Бухенвальда» — Дора, де в підземних приміщеннях виготовлялися літаки-снаряди «V». Усі працівники-в’язні підземного заводу вважалися носіями державної таємниці та підлягали ліквідації після виконання робіт.

11 квітня 1945 року в’язні «Бухенвальда», дізнавшись про наближення союзних військ, здійснили повстання, обеззброїли та захопили в полон понад 800 есесівців і солдат охорони. Солдати 3-ї армії США, серед яких був двоюрідний дід нинішнього американського президента Барака Обами Чарльз Томас Пейн, остаточно звільнили табір. Здійснивши повстання, в’язні «Бухенвальда» врятували своє життя, адже нацисти напередодні віддали наказ про фізичне знищення всіх ув’язнених.

У «Бухенвальді» загинули десятки тисяч невинних людей: їх убивали камінням, різками, топили в гною, кастрували, нівечили, морили голодом.

Згідно з оцінками, близько 50 000 людей загинули в «Бухенвальді».

«Бухенвальд» не був табором смерті, як «Аушвіц»: не було газових камер. Проте в «Бухенвальді» було вбито та закатовано багато ув’язнених; інші гинули від голоду та хвороб.

Деяких людей навмисне заражали вірусами задля медичних експериментів. Дружина командувача табору Ільзе Кох зажила сумної слави тим, що мала абажури, виготовлені з людської шкіри. Для цього відбирали вязнів, котрі мали викарбувані на своїй шкірі найбільш мистецькі татуювання — їх затримували та вбивали уколами під керівництвом Карла Бейґс, одного з членів Капос.

Коли американське військо звільнило табір у 1945 році, стало зрозуміло, що в жахливих умовах перебувало 20 000 в’язнів.

Невдовзі після визволення радянські спецслужби почали використовувати «Бухенвальд» для ув’язнення нової хвилі полонених, рівень смертності був вищий за нацистські часи. І там, як стало згодом відомо, чинили воєнні злочини.

«Заксенхаузен» — гітлерівський концентраційний табір (1936–1945). Розташований на 30 км північніше Берліна.

«Дахау» — перший концтабір, що був створений нацистами. Почав діяти в березні 1933 року в передмісті Дахау, неподалік м. Мюнхена (Німеччина).

«Маутгаузен» — нацистський концентраційний табір поблизу міста Маутгаузен у с. Гузен (обидва в Австрії).  Створений 8 серпня 1938 року як філіал концтабору Даїхау, з березня 1939 — самостійний табір.

«Майданек» — нацистський концентраційний табір знищення, розташований на території окупованої Польщі, на пд.-сх. околиці Любліна. Створений у жовтні 1941 року за наказом рейхсфюрера СС Г. Гіммлера.

«Освенцім» — табір знищення, один із найбільших комплексів нацистських концтаборів, який з 20 травня 1940 до 27 січня 1945 року існував поблизу польського міста Освенцім, за 50 км від Кракова.

У Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів ушановують пам’ять усіх жертв нацистських катівень — концтаборів, в’язниць, гетто.

Цікаві інтернет-ресурси

Ø  11 апреля — День освобождения узников фашистських концлагерей [Електронний ресурс] // You Tube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=MPUgTfzH1Gk. — Назва з екрана. — Дата звернення 08.01.2014.

Ø  Ад на земле... [Електронний ресурс] // You Tube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=KuZSXMfToyk. — Назва з екрана. — Дата звернення 08.01.2014.

Ø  Бухенвальд [Електронний ресурс] // You Tube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=nghUwE5r0Ps. — Назва з екрана. — Дата звернення 08.01.2014.

Ø  Бухенвальд xvid [Електронний ресурс] // You Tube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=DNI0-qoDnwU. — Назва з екрана. — Дата звернення 08.01.2014.

Ø  Восстание в концлагере Бухенвальд. 11 апреля 1945 года [Електронний ресурс] // You Tube. — Режим доступу: http://ria.ru/riatv/20120411/619627063.html. — Назва з екрана. — Дата звернення 08.01.2014.

Ø  Експозицію до Міжнародного дня визволення в’язнів фашистських концтаборів підготували в Кіровоградському музеї [Електронний ресурс] // PROSTIR.MUSEUM. — Режим доступу: http://prostir.museum/ua/post/30034. — Назва з екрана. — Дата звернення 08.01.2014.

Ø  Майданек [Електронний ресурс] // You Tube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=v-tFv_HiiJ8. — Назва з екрана. — Дата звернення 08.01.2014.

Ø  Маутхаузен [Електронний ресурс] // YouTube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=8uHlwaNMgo4. — Назва з екрана. — Дата звернення 08.01.2014.

Ø  Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів: виставка фотодокументів з фондів ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного [Електронний ресурс] // Архіви України. — Режим доступу: http://www.archives.gov.ua/Sections/Atrocities/. — Назва з екрана. — Дата звернення 08.01.2014.

Ø  Неизвестный Освенцим [Електронний ресурс] // You Tube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=dPwxvV0e8CQ. — Назва з екрана. — Дата звернення 08.01.2014.

Ø  Рассказ иркутского ветерана  о Дахао [Електронний ресурс] // You Tube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=J8F-ostvQCs. — Назва з екрана. — Дата звернення 08.01.2014.

Ø  Сьогодні весь світ відзначає День визволення в’язнів фашистських концтаборів [Електронний ресурс] // Голос столиці. — Режим доступу: http://newsradio.com.ua/2013_04_11/Sogodn-ves-sv-t-v-dznacha-Den-vizvolennja-vjazn-v-fashistskih-konctabor-v/. — Назва з екрана. — Дата звернення 08.01.2014.

Ø  У Білгороді-Дністровському пройдуть заходи до Міжнародного дня визволення в’язнів фашистських концтаборів [Електронний ресурс] // Город Белгород-Днестровский. — Режим доступу: http://www.bilgorod-d.org.ua/index.php?area=1&p=news&newsid=6229. — Назва з екрана. — Дата звернення 08.01.2014.

Рекомендована література

1.        Бухенвальд. Документы и сообщения [Текст]. — М., 1962.

2.        В боротьбі за Українську державу : Есеї, спогади, свідчення, літописання, документи Другої світової війни [Текст]. — Вінніпег, 1990.

3.        Гриневич, В. Роздуми про пам’ять Другої світової війни в Європі [Текст] / В. Гриневич // Дзеркало тижня. — 2010. — № 46. — 11–17 грудня.

4.        Довідник з історії України (А–Я) [Текст] / за заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. — К., 2001. — 1136 с.

5.        Енциклопедія історії України : в 5 т. [Текст] / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — К., 2005.

6.        Марунчак, М. Г. Система німецьких концтаборів і політика винищування в Україні [Текст]. — Вінніпег, 1963.

7.        Призданє, Г. Таємниця гори Еттенберг. Спогади колишнього в’язня Бухенвальда [Текст]. — К., 1962.

8.        Семиряга, М. И. Тюремная империя нацизма и ее крах [Текст]. — М., 1991.

9.        Богуш, П. Артеменко Є. Вирішальні бої // Південна зоря. — 1984. — 14 січ.

10.    Богуш, П. Жуковський М. Плавні 43-го // Південна зоря. — 1964. — 21, 26 січ.

11.    Бондарєв, Є. О. Боротьба з німецько-нацистською окупацією України в період Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. [Текст] / Є. О. Бондарєв, С. Г. Романов // Вісник Харківського університету: Історія України. — 1996. — Вип.1. — С. 237–251.

12.    Горбул, О. Д. Україна в роки Другої світової та Великої Вітчизняної війни: 1939–1945 рр. [Текст] : конспект лекції / О. Д. Горбул, Н. М. Левицька. — К., 2002. — 16 с.

13.    Заведнюк, В. Доля українського народу у Другій світовій війні [Текст] : збірник праць Тернопільського обласного краєзнавчого музею / В. Заведнюк. — Т. 2. — Тернопіль, 2006. — С.109–132.

14.    Задорожна, Л. Україна під час Другої світової війни: 1939–1945 рр. [Текст] / Л. Задорожна // Історія в шк. — 2005. — № 7/ 8. — С. 29–37.

15.    Іваненко, В. До питання про втрати України у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр. [Текст] / В. Іваненко // Четвертий міжнародний конгрес україністів: Історія. — Одеса,1999. — Ч. 2. — С. 607–611.

16.    Киричук, Ю. Козирна карта для Сталіна: укр. колабораціонізм в 1941–1945 рр. та його сутність [Текст] / Ю. Киричук, Т. Марискевич // Дзвін. — 2000. — № 7. — С. 95–100.

17.    Коваль, М. Україна — воєнний і геостратегічний фактор Другої світової війни в Європі [Текст] / М. Коваль // Історія України. — 2000. — № 17 (177). — С. 1–2.

18.    Косик, В. Україна і Німеччина у другій світовій війні [Текст] : монографія / В. Косик. — Львів,1993. — 659 с.

19.    Кульчицький, С. Безповоротні людські втрати України в Другій світовій війні [Текст] / С. Кульчицький // Історія України. — 2004. — № 20 (372). — С. 2–4.

20.    Тронько, П. Внесок народу України в перемогу над гітлерівськими загарбниками [Текст] / П. Тронько // Історія України. — 2005. — № 43 (443). — С. 1–6.